Реалії та сподівання. Огляд антимонопольного законодавства

Українське законодавство про захист економічної конкуренції доволі молоде. Це пояснюється тим, що Україна тільки в 1991 р. стала незалежною державою. Але вже можна стверджувати, що вітчизняне конкуренційне законодавство найбільш наближене до європейського і процес адаптації триває.

Основні нормативно-правові акти

Першим нормативно-правовим актом незалежної України у сфері захисту економічної конкуренції був Закон України «Про обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», прийнятий Верховною Радою України 18 лютого 1992 р. Розвиток економіки та створення конкурентоспроможного середовища зумовили прийняття 11 січня 2001 р. Закону України «Про захист від економічної конкуренції».

Крім того, діє низка нормативно-правових актів, розроблених Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ), як-от: «Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання» (Положення про концентрацію), «Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання» (Положення про узгоджені дії) та багато інших.

Використовуються також положення багатостороннього (укладеного країнами – учасницями СНД) Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики, ратифікованої Україною 16 січня 2003 р. Учасники правовідносин у сфері економічної конкуренції керуються і приписами Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., яка набрала чинності для України 25 грудня 1991 р. А саме статтею 10 bis, яка передбачає обов’язок країн-учасниць забезпечити громадянам ефективний захист від недобросовісної конкуренції та містить визначення акту недобросовісної конкуренції у промислових і торговельних справах.

Попри те що українське законодавство про захист економічної конкуренції має досить високий рівень, продовжується його вдосконалення відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Монопольне становище та зловживання ним

В Україні монопольне становище визначається як становище суб’єкта господарської діяльності на ринку товару (послуг), за якого в цього суб’єкта немає жодного конкурента або він не зазнає значної конкуренції через обмежений доступ інших суб’єктів господарювання, наявність пільг чи інших обставин. Поняття монополізму введено Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до законодавства України монопольне положення саме по собі не є протиправним. Такими є дії чи бездіяльність монополістів, які обмежують конкурентоспроможність інших учасників ринку, порушують їхні інтереси або інтереси споживачів. Найчастіше зловживання монопольним становищем виражається в завищенні цін на товари (послуги).

В Україні існує також природна монополія – стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку ефективніше за відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва, а товари (послуги), які виробляють суб’єкти природних монополій, не можуть бути замінені іншими. Через це попит на товарному ринку менше залежить від зміни цін на товари (послуги).

Функціонування ринків природних монополій, господарської діяльності державних органів, інших монополізованих ринків зачіпає життєві інтереси громадян України. Саме тому АМКУ акцентує увагу на припиненні зловживань монопольним становищем, перш за все на ринках природних монополій.

Узгоджені дії

Узгоджені дії – укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.

Такі дії можуть виражатися в:

домовленості підприємців про певну поведінку на ринку;

створенні об’єднання, метою або наслідком якого є координація конкурентної поведінки суб’єктів господарювання, що створили зазначений суб’єкт, і новоствореного суб’єкта господарювання або вступ до такого об’єднання.

Узгоджені дії можуть знищити конкуренцію, тому без дозволу АМКУ заборонені. Органи АМКУ надають дозвіл на узгоджені дії суб’єктів господарювання, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або попередні висновки щодо таких дій, а також висновки про відповідність узгоджених дій суб’єктів господарювання вимогам Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Концентрація

Щоб запобігти монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції, органи АМКУ здійснюють державний контроль за концентрацією суб’єктів господарювання. Концентрація – процес злиття компаній або їхніх активів, внаслідок якого збільшується їх вплив на певному ринку товарів (послуг). Необхідність отримання попереднього дозволу АМКУ на концентрацію залежить від активів учасників концентрації.

Такий дозвіл потрібен, якщо сукупна вартість їхніх активів або обсяг реалізації товарів (послуг) з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік (у тому числі за кордоном) перевищує 12 млн євро і водночас не менш як у двох учасників концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 1 млн євро, у кожного, а вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 1 млн євро.

Концентрація може виражатися у:

злитті суб’єктів господарювання або приєднанні одного суб’єкта до іншого;

придбанні одним чи кількома суб’єктами господарювання безпосередньо або через інших осіб контролю над одним чи кількома суб’єктами або їхніми частинами;

створенні двома і більше суб’єктами суб’єкта господарювання, який протягом тривалого періоду самостійно здійснюватиме господарську діяльність, але за умови, що це не призведе до координації конкурентної поведінки суб’єктів господарювання, які його створили, або конкурентної поведінки їх та новоствореного суб’єкта господарювання;

безпосередньому або опосередкованому придбанні у власність чи в інший спосіб або одержанні в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

В Україні заборонено проводити концентрацію до отримання попереднього дозволу АМКУ, якщо зазначений дозвіл необхідний для угоди, що здійснюється. Особливістю українського законодавства є те, що дозвіл на концентрацію може видавати Кабінет міністрів України. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» особи, права яких порушені недобросовісною конкуренцією, звертаються до АМКУ або його територіального відділення для захисту своїх прав. Водночас немає вказівки на можливість захисту прав у судовому порядку без участі АМКУ. Але Конституція України гарантує кожному право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Таким чином, звернення до суду за захистом від недобросовісної конкуренції без попереднього звернення до АМКУ є альтернативним способом захисту.

Перспективи

АМКУ є членом Міждержавної ради з антимонопольної політики країн – учасниць СНД (далі – МРАП), активно співпрацює з Міжнародною конкурентною мережею та Організацією економічного співробітництва та розвитку. Одним з основних напрямів діяльності АМКУ є реалізація проектів Європейського Союзу, спрямованих на гармонізацію конкурентного законодавства України із стандартами ЄС. Адаптація законодавства України – етап, необхідний для набуття країною рівноправного членства в ЄС.

У 2009 р. відбулася міжнародна конференція в рамках проекту технічної допомоги Європейського Союзу «Гармонізація системи конкуренції та державних закупівель в Україні до стандартів ЄС». Цей проект має три основні напрями, як-от: антимонопольна політика та право, державна допомога, а також державні закупівлі. Проект реалізовується консорціумом на чолі з «GTZ Інтернешнл Сервіс» (Німеччина) і розрахований на 30 місяців. У травні 2009 р. в Києві відбулося засідання підгрупи з вдосконалення розслідування картелів, створеної згідно з рішенням XXVIII засідання МРАП. Незважаючи на досить високий рівень нормативно-правової бази у сфері антимонопольного права України, для неї залишаються актуальними проблеми вдосконалення системи штрафів і нагляду за узгодженими діями.
АМКУ запропонував внести зміни до Кримінального кодексу України, зокрема щодо введення кримінальної відповідальності за картелі – таємні змови між підприємцями. Прийнято вважати, що порушення у сфері конкурентного права мають економічний характер, тому й санкцією, що найчастіше застосовується, є накладення штрафу на юридичну особу – порушника. Але практика свідчить, що ця санкція недієва. Кримінальна відповідальність, яка може бути застосована до порушника – фізичної особи, буде ефективнішим заходом. Україна продовжує активно співпрацювати з ЄС у рамках Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.