Юридичний ринок в Україні ще досить молодий, і юридичний бізнес може рухатись вперед лише завдяки амбітним людям

Інтерв’ю з Іриною Назаровою, керуючим партнером адвокатського об’єднання ENGARDE

Опубліковано: Юридична Газета №39; вересень 29, 2009

Розмовляла Ксенія ЗАБРОДСЬКА

Відомо, що на хвилі кризи відкриваються нові можливості. Пані Назарова, з яким відчуттям Ви приймали рішення про створення власної адвокатської фірми, і чи виправдались Ваші сподівання?

Що стосується рішення, то я б сказала, що його аж ніяк не можна назвати спонтанним. Ми з моїм партнером Андрієм Вишневським довго розмірковували і в результаті дійшли висновку, що кожен з нас є абсолютно самодостатнім фахівцем, маємо власну клієнтську базу і спільну команду, з якою працюємо вже понад десять років, і що незалежно від жодних зовнішніх чинників, можемо реалізувати власний управлінський потенціал та створити свій власний бізнес. При цьому було відчуття того, що ми зважилися на непростий і відповідальний крок. Про сподівання, мабуть, ще рано говорити, але ми ні про що не шкодуємо і я б сказала, що задоволена нашим стартом і тим, як ідуть справи.

Чому Ви вирішили створити власну адвокатську фірму під час кризи, а не рік тому, коли були сприятливі для цього можливості?

Тут можна виділити декілька факторів. З одного боку, у нас вже набралась критична маса досвіду – як управлінського, так і досвіду роботи з клієнтами, з іншого – з’явилось бажання започаткувати свою справу, закладену на власних авторських ідеях. При цьому я не можу сказати, що ми очікували чи прогнозували фінансову кризу, а тим більше не мали жодних меркантильних сподівань щодо використання її в інтересах свого бізнесу. Адже насправді на сьогодні вхід на юридичний ринок коштує значно менше, аніж це було рік тому.

До речі, чому Ви обрали таку назву для компанії? Що вона символізує особисто для Вас?

Перш за все, ця назва символізує наше бажання закласти певний зв’язок між клієнтами та нами як юридичною фірмою і надати клієнтам посил про те, що нашою місією є захист їхніх інтересів. Проаналізувавши ринок і зваживши між власними прізвищами у назві фірми та абстрактним найменуванням, одразу прийняли рішення на користь останнього.

Чому ж не традиційні власні прізвища?

До цього питання є декілька підходів. З одного боку, юридичний бізнес є досить персоніфікованим. Однак якщо взяти, скажімо, досвід юридичного ринку Великобританії чи США, у більшості випадків клієнти на сьогодні не обслуговуються юристами, за іменами яких були названі фірми ще понад століття тому Ці назви – вже бренди, а не імена юристів. Що ж до України, ми вважаємо, що наш юридичний ринок ще досить молодий і юридичний бізнес може рухатись вперед лише завдяки амбітнім розумним людям. В майбутньому ми маємо намір розширювати партнерський склад, а тому від самого початку не хотіли закладати жодних конфліктів. Йдеться в першу чергу про психологічний дискомфорт, який можуть відчувати молоді юристи, які в перспективі претендують стати партнерами фірми. Нам би не хотілось, щоб такі партнери змушені були пояснювати, чи підлеглі вони Ірині Назаровій чи Андрію Вишневському.

До слова, про різницю між адвокатською та юридичною фірмою: чи є різниця між ними у контексті недоторканності адвокатської таємниці?

Різниця є. По-перше, адвокатське об’єднання, яким є наша фірма, регулюється Законом України “Про адвокатуру”, розпочинаючи з тієї самої адвокатської таємниці. Не менше 50 відсотків справ, які ведуться юристами ENGARDE – судові спори. Для себе ми розрізняємо поняття “адвокат” та “юрист”, перш за все, з етичної точки зору. Ми добровільно зобов’язали себе дотримуватись адвокатської таємниці в нашій діяльності, і навіть в електронному підписі зазначаємо про те, що інформація у листі містить адвокатську таємницю.

У Вас можуть працювати як адвокати, так і юристи?

Так, але, як правило, всі наші юристи зрештою стають адвокатами. Просто одні практикують в судах, а інші надають виключно юридичні консультації, хоча усі мають намір з часом отримати адвокатське свідоцтво. На мій погляд, якість юридичних консультацій лише виграє від того, що доповнюється практичним досвідом ведення судових справ.

Фактично компанія ENGARDE існує з кінця весни, а вже завершила кілька угод. Як Вам вдалось одразу взяти такий темп?

Насправді наш сьогоднішній темп пояснюється тим, що зв’язок між командою юристів та існуючими клієнтами фірми було встановлено задовго до її заснування. Ми вийшли на ринок зі сформованим клієнтським портфоліо і зараз продовжуємо активно його нарощувати. Приємно, що репутація ENGARDE як молодої фірми у цьому сенсі вже теж дається взнаки – в якості нових клієнтів до нас приходять крупні міжнародні компанії. І це притому, що ми ще не вживали активних маркетингових заходів.

Основні сфери практики Вашої компанії – це судові спори та корпоративне право. З яких питань найчастіше виникають спори у сфері корпоративного права?

Це, як правило, спори між акціонерами стосовно розподілу прибутків, придбання чи продажу акцій, а також спори стосовно корпоративного управління. На сьогоднішній момент з’явилася дещо інша тенденція – ми супроводжуємо декілька значних судових справ стосовно небажання відомих банків сплачувати гроші за банківськими гарантіями.

А які корективи вніс у Вашу роботу новий закон “Про акціонерні товариства”? Чи були судові спори, що стосувались цього закону?

Не можу сказати, що були судові спори. Але водночас ми консультуємо декілька компаній, які, зокрема, намагаються змінити назву закритого акціонерного товариства. І вже сьогодні ми бачимо певну проблематикою неузгодженості цього закону. З одного боку, зміна назви не вимагає зміни організаційно-правової форми товариства, оскільки закон у перехідних положеннях дає два роки на це, але з іншого боку обумовлює, що в назві товариства повинно бути вказано, приватне воно чи публічне. Причому серед переліку підстав, які вимагають негайної зміни організаційно-правової форми, немає такої підстави, як зміна назви. Тож ми радимо клієнтам одночасно зі зміною назви змінювати організаційно-правову форму. Зміна організаційно-правової форми несе для клієнта додаткові витрати, доцільність яких нам теж доводиться пояснювати.

Чи плануєте ви розширення сфер практики, в яких спеціалізується фірма?

Так, але не ставимо собі на меті бути юридичною фірмою, яка надає повний спектр послуг. Ми плануємо розвиток антидемпінговою та антимонопольної практик. Однак основні сфери, на яких ми концентруємось – це судові спори, включаючи міжнародні арбітражі, та корпоративне право. Крім того, ми продовжуємо займатись питаннями банкрутства. На мій погляд, це вдале поєднання практик, яке надає можливість бути як судовим адвокатом, так і бізнес-консультантом.

Чи обслуговує Ваша компанія індивідуальних клієнтів – фізичних осіб?

Такі випадки можна назвати лише поодинокими, оскільки компанія зорієнтована на роботу з юридичними особами. Однак іноді до нас звертаються фізичні особи, і ми допомагаємо їм здебільшого на умовах bona fide. Cвого часу ми консультували громадян, потерпілих від діяльності сумнозвісного «Еліта-центр», і ми подавали позов до агентства нерухомості. Тобто якщо ми бачимо, що клієнт не може сплатити певні кошти за юридичні послуги, але його питання є справою справедливості а також цікаве з професійної точки зору – ми за нього беремось.

Цікавий підхід. Можливо, це може дати інші дивіденди, аніж гроші?

А тут не вгадаєш: інколи дає, а інколи не дає. Розмірковувати про це як про спосіб отримання дивідендів я б нікому не радила. Як кажуть віруючі люди, якщо ти зробив добро – про це нікому не кажи.

До речі, про доходи. Що спільного і що відмінного між ціновою політикою Вашої компанії та, скажімо, українських юридичних фірм-мегамаркетів?

Спільне те, що як вони, так і ми працюємо на погодинних засадах. З іншого боку, ми вже сприймаємо ті правила гри, які йдуть з Заходу, – коли клієнт відмовляється платити на погодинних засадах, оскільки криза його на це змушує. Навіть сьогодні ми вже можемо вести судові справи в межах певного фіксованого бюджету. Але для того, щоб це робити, слід, по-перше, мати не завищену собівартість юридичного бізнесу, а по-друге, професійно оцінювати обсяг роботи. Коли йдеться про суди, сьогодні навіть ті клієнти, які традиційно сплачували юридичні послуги за погодинними ставками, пропонують фіксовані бюджети, включаючи витрати на відрядження. Ми приймаємо такій підхід, розуміючи, що наш юридичний бізнес може мати і відповідний дохід, і надавати відповідні послуги навіть за умови отримання фіксованих бюджетів. Тому справедлива вартість бізнесу – наша перевага у порівнянні з великими юридичними фірмами зі значно більшою видатковою частиною, для яких такі умови роботи є менш прийнятними.

Що потрібно юристу для того, щоб стати партнером?

Чинників є багато. В першу чергу тому, що партнер – це зовсім інший світогляд. Окрім того, що потрібно бути професіоналом своєї справи, необхідно оволодіти вмінням будувати командну роботу та у будь-якому випадку знаходити спільну мову з людьми. Слід вміти або бажати навчитись правильно розподіляти навантаження між юристами, планувати свою та їхню роботу і контролювати якість надання послуг. І, звичайно, вміти залучати нових клієнтів. Це зовсім інша життєва позиція, аніж бути просто адвокатом. Адвокати зазвичай займають експертну позицію. Якщо експерт може собі дозволити бути знавцем виключно певного аспекту справи, то партнер повинен мати масштабний професійний погляд на суть справи і при цьому здійснювати управління всією фірмою.

Але деякі залучають до управління бізнесом професійного менеджера.

Це, звичайно, справа керівників кожної окремої юридичної фірми, але для того, щоб залучати менеджера, бізнес має сягнути певного рівня розвитку. По аналогії – це як брати няню для дитини: все одно до певного віку доведеться бути вдома, поки дитина не досягне певного рівня розвитку. До того ж, досвід підтверджує, що партнери повинні самостійно створювати і реалізовувати стратегію та бюджет фірми – оскільки у противному випадку ваш бізнес за вас буде вести хтось інший, за правилами, які вигадані не вами, подібно до того, що ваше життя за вас буде жити хтось інший.

Як Ви особисто бачите реформу інститути адвокатури в Україні?

Найближчим часом я її не бачу. На мій погляд, реформа не має перспективи доти, доки в суспільстві не виникне певний переломний момент і не зміниться мислення про необхідність існування адвокатської спільноти. Вона не буде ефективною доки переломний момент не згуртує всіх нас і ми не почнемо пишатись, що ми адвокати, і колеги. Зрозуміло, що сам по собі закон без бажання його виконувати працювати не буде.

Але ж вже були спроби згуртуватись – майже рік тому відомі юристи підписали етичні правила ведення юридичного бізнесу… Чи це не перша ластівка самоорганізації?

Як на мене, то ні. Інша справи, якби юристи об’єдналися навколо якоїсь справді незаконної справи. Не тієї, на якій можна заробити якісь політичні дивіденди. Якби адвокати згуртувалися не лише навколо розробки етичних правил – розробили, підписали, а далі розійшлись – а з метою вироблення суспільної реакції на ту чи іншу подію. Якщо ми бажаємо щось змінити на краще, повинна бути суспільна реакція. Саме так, мені здається, мають відбуватись реформи. Сьогодні кожен дбає про власні інтереси, і наразі я поки що не бачу свідомого глибинного бажання об’єднуватись.